02 вересня 2009 року

Не потрапте на гачок!

За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я сьогодні більше 80% жителів Землі заражені паразитарними формами життя. Іншими словами, майже у кожній третій людині живуть паразити, які отруюють людський організм і провокують захворювання шлунково-кишкового тракту, дерматологічні захворювання, захворювання нервової системи, алергію тощо. Про те, що таке аскаридоз і як із ним боротися, розповідає лікар-педіатр Тетяна Генадівна Коростельова

Як заражаються аскаридозом

Найбільш розповсюдженим видом цього захворювання є гельмінтоз, який поступається лише ентеробіозу. Паразити, які його викликають, живуть у кишечнику людини. Довжина самця аскариди досягає 25 см, а самки – 40 см. У них немає органів прикріплення, вони рухаються назустріч їжі і таким чином утримуються у кишечнику. Ззовні тіло аскариди вкрито щільною кутикулою, яка захищає її від механічних дій і не допускає перетравлювання паразита у шлунково-кишковому тракті господаря.

Розмножуються аскариди статевим шляхом. Самка кожну добу відкладає у тонкому кишечнику у людини більше 230 тис. Яйця аскариди дуже стійкі до зовнішнього середовища. Їх захищає п’ять оболонок, зовнішня із яких має бугристу поверхню. Знищити оболонки можуть лише ефір, спирт, гаряча вода, бензин і пряме сонячне світло. Із ґрунту яйця через воду, овочі та фрукти потрапляють у кишковий тракт людини. У кишечнику оболонки яєць розчиняються та з них з’являються личинки. Крізь стінку кишечника вони потрапляють до кровоносних судин і мігрують організмом. Далі із током крові личинки потрапляють до печінки і легень, а також вони можуть потрапляти до головного мозку, очей та інших органів. Тривалість життя дорослої аскариди досягає року.

На жаль найбільше схильними до захворювання на аскаридоз є діти.

Можливостей для зараження у малюків підчас гри при достатньо. Яйця аскарид можуть знаходитися на траві, овочах, фруктах, зелені, дитячих іграшках , свійських тваринах і потрапляти в організм, якщо не дотримуватись правил гігієни. Потрапляючи до організму дитина, аскариди виділяють у кишечник продукти свого обміну, які є сильними алергенами та токсично впливають на організм малюка. Так як кількість продуктів життєдіяльності, які виділяють гельмінти в організм, розподіляється на масу тіла, то, чим вона менше, тим більше дитина страждає. Наявність аскарид в організмі малюка призводить до серйозних порушень у роботі імунної системи. Треба пам’ятати, що прояви аскаридозу залежать від локалізації паразитів!

Період міграції личинок аскарид в організмі людини часто залишається непоміченим. У цей час хвороба схожа на пневмонію, бронхіальну астму, шкіряні прояви алергії. А через два тижні перші ознаки хвороби зникають самі по собі. І саме у цей період - протягом перших двох тижнів з моменту зараження – встановити діагноз досить важко. У калі яйця аскарид у цей час виявити майже неможливо. А з’являються вони там не раніше ніж через 2 місяці після потрапляння личинок до організму. Далі ознаки розвитку аскарид у кишечнику проявляються у вигляді різних порушень у роботі шлунково-кишкового тракту.

Тривожні симптоми

Розпізнати аскаридоз можна за цілим рядом ознак:

• частий біль у животі (причому, приступи болю виникають раптово і так само раптово зникають);
• з’являється блідість шкіри, інколи легка жовтуха;
• помітне зниження маси тіла у порівнянні із віковими нормами;
• знижується апетит;
• з’являється нудота, блювота, підвищене слиновиділення;
• виникають розлади у роботі кишечника;
• інколи із калом виходять гельмінти, ззовні схожі на білих черв’яків або їхні фрагменти;
• простудні, інфекційні та кишкові захворювання стають частими.

Можливі наслідки

Тяжкими наслідками аскаридозу (на щастя, у наш час досить рідкими) є непрохідність кишечника, що розвивається при його закупорці аскаридами, апендицит, ураження печінки. У рідких випадках аскариди переміщаються із кишечника у шлунок, верхні дихальні шляхи, що призводить до задухи. Якщо гельмінти, приміром, у дитини «оберуть» легені, малюк навіть у грудному віці може хворіти на гострі респіраторні захворювання та пневмонію, які фактично не піддаються лікуванню антибіотиками.

Проходимо обстеження

При підозрі на аскаридоз необхідно пам’ятати про небезпеку цієї хвороби. З’ясувати картину захворювання і призначити правильне лікування допоможе лише обстеження у спеціаліста. Для виявлення аскаридозу застосовуються стандартні методи дослідження калу на аскариди, а також імунно-ферментні лабораторні дослідження. Дорослі аскариди можуть виявитися при рентгенівському дослідженні, хірургічних втручаннях, чи при ендоскопічних обстеженнях. А личинки аскарид на початковій стадії хвороби можуть бути виявлені у легенях під час обстеження мокротиння. Важливо пам’ятати, що усі хворі із діагнозом чи навіть із підозрою на аскаридоз повинні пройти курс лікування, так як ймовірний ризик виникнення ускладнень не залежно від кількості гельмінтів у організмі. Для виведення аскарид із організму людини призначаються протиглисна терапія. Ефективним засобом при аскаридозі є також киснева терапія.

Так чи інакше, але і традиційна, і народна медицини рекомендують провести очищення організму від паразитів і в подальшому дотримуватися правил особистої гігієни. Це очищення від паразитів може проводитися у різні способи. Так, народна медицина рекомендує робити це за допомогою трав: відваром полину, настоєм чорного тополя, відваром кукурудзяних рилець, гарбузовим насінням.

Засоби безпеки

Яйця гельмінтів вкриті липкою речовиною, яке не дає їм відірватися від поверхні, на якій вони опинилися. Тому видалити їх із рук, а також овочів, зелені, фруктів, предметів та взуття можливо лише за допомогою спеціальних миючих засобів (мила, рідини для миття посуду, пральних порошків і т.д.), при цьому зелень, овочі і фрукти краще попередньо замочувати у воді, а потім їх мити, протираючи руками, мочалкою чи серветкою із тканини.

Ймовірність захворювання малюка на аскаридоз зводиться до мінімуму, якщо його батьки:

- слідкують за тим, щоб дитина не брала іграшки та сторонні предмети до роту, привчають дитину мити руки після гри на землі;

- забезпечують дитину окремими іграшками для дому та вулиці;

- миють після прогулянки і не допускають ігор дитини з вуличним взуттям;

- ретельно миють перед вживанням овочі та фрукти;

- роблять вологе прибирання у будинку не рідше одного разу на тиждень і при цьому якомога частіше міняють воду, яку використовують для миття підлоги;

- слідкують за тим, щоб правил гігієни дотримувалася не лише дитина, а і всі члени родини.

Дотримання таких простих правил – успіх того, що спілкування із оточуючим середовищем принесе лише користь для здоров’я і позитивні емоції!